Герніопластика (видалення гриж)
Грижа є випинанням внутрішніх органів черевної порожнини під шкіру через ділянку ослабленої або розтягнутої черевної стінки. Найчастіше зустрічаються пупкові, пахові та стегнові грижі. Їх називають зовнішніми, тому що вони випинаються під шкіру, що видно неозброєним оком. В медичній клініці “CLINIC ZAKARIA” хірургічні операції з видалення гриж проводить досвідчений лікар-хірург, кандидат медичних наук Мохаммад Закарія.
Основними причинами утворення гриж є слабкість м’язів або сполучної тканини черевної стінки (вроджена, набута внаслідок деяких захворювань, травм, хірургічних операцій чи старіння організму). Ще однією поширеною причиною виникнення гриж є підвищений внутрішньочеревний тиск внаслідок пологів, важких фізичних навантажень, підняття важких предметів, хронічного сильного кашлю.
Грижа складається з грижового мішка, сформованого з розтягнутої очеревини, його вмісту (зміщених внутрішніх органів — найчастіше сальника або петель кишківника) та грижових воріт — ділянки ослаблених м’язів черевної стінки, через які виходить грижовий мішок. Основна ознака зовнішньої грижі – поява випинання під шкірою з чіткими, рівними контурами та неушкодженою шкірою. Спочатку її видно лише при напрузі черевної стінки або у положенні стоячи. В інших випадках грижу не видно або її можна вправити назад рукою (вправна грижа).
Іншим характерним симптомом зовнішньої грижі є біль у животі чи паху під час підняття важкого, фізичних навантажень, кашлю, натужування. Грижа стравохідного отвору діафрагми супроводжується болем за грудиною, печією, відрижкою з кислим або гірким присмаком.
Грижа призводить до порушення роботи зміщених внутрішніх органів, а найнебезпечнішим ускладненням є її защемлення. При защемленій паховій, пупковій або іншій грижі порушується кровообіг органів всередині грижового мішка, що призводить до відмирання їх тканин та розвитку перитоніту – запалення очеревини. Такий стан потребує невідкладної медичної допомоги.
Єдиним способом лікування гриж черевної стінки є хірургічне втручання – герніопластика. Операція складається з двох етапів: грижосічення (розкриття грижового мішка і вправлення нутрощів назад в черевну порожнину) та пластики, спрямованої на закриття та зміцнення ділянки грижових воріт.
Є такі види грижосічень (герніопластики):
- відкрита герніопластика – розтин грижового мішка та вправлення внутрішніх органів здійснюється через розріз на шкірі в місці розташування грижі
- лапароскопічна герніопластика – малоінвазивна операція, під час якої грижа видаляється зсередини черевної порожнини через невеликі проколи в ділянці пупка
Залежно від способу закриття дефекту черевної стінки, герніопластика буває натяжною та ненатяжною. При натяжній герніопластиці після грижосічення пахової або іншої грижі ділянка грижових воріт ушивається власними тканинами.
Безнатяжна герніопластика передбачає використання сітчастого трансплантата для закриття дефекту черевної стінки. При цьому грижові ворота не повністю вшиваються, тобто натягу сусідніх тканин не відбувається. Ненатяжна герніопластика з використанням сітчастого трансплантата проводиться у випадках великих післяопераційних (вентральних) гриж, а також якщо стан здоров’я пацієнта не дозволяє йому перенести тривалий наркоз. Герніопластика поліпропіленовою сіткою дозволяє значно знизити ризик рецидиву грижі.
Покази та протипокази до лікування грижі
Показом до хірургічного лікування грижі є наявність випинання в ділянці пупка, паху, стегна або по ходу середньої лінії живота, що завдає естетичного або фізичного дискомфорту. Пацієнтам з діафрагмальною грижею хірургічне лікування показане за наявності виразок та звуження стравоходу. Операція при грижі не проводиться, якщо пацієнт має протипокази до загального наркозу: важкі серцево-судинні патології, захворювання легень, дихальних шляхів та інші.
Що буде, якщо не лікувати грижу
Якщо вчасно не провести оперативне лікування грижі, може відбутися її защемлення. Це потенційно небезпечний для життя стан, який виникає раптово та потребує невідкладної медичної допомоги. Защемлення вмісту грижового мішка супроводжується болем і призводить до омертвіння та нагноєння тканин органів, розвитку запалення очеревини. У такій екстреній ситуації проведення лапароскопічної герніопластики неможливе, тому проводяться відкриті операції, після яких на шкірі можуть залишитися шрами.
Підготовка до лікування
Перед пластикою грижі пацієнт здає аналізи та проходить діагностичні дослідження (комп’ютерну томографію, УЗД органів черевної порожнини) для визначення розмірів грижі та сітчастого трансплантату.
Результат лікування грижі
Результатом лікування грижі є вправляння зміщених внутрішніх органів назад у черевну порожнину та зміцнення черевної стінки. Після операції пацієнта більше не турбують біль та неестетичне випинання під шкірою. При встановленні сітчастого імплантату разом із ін’єкціями фібробластів ймовірність рецидиву патології зводиться до мінімуму.
Ускладнення після грижосічення та пластики грижових воріт виникають рідко. Можливе утворення сіроми (скупчення міжтканинної рідини) в ділянці накладеного сітчастого трансплантата. Але це нормальна реакція організму на стороннє тіло, яка згодом самостійно минає.
Для консультації звертайтеся до лікаря — хірурга медичної клініки «CLINIC ZAKARIA» за телефонами: +38 098 238 90 90, +38 073 238 90 90, +38 050 238 90 90.
Медична клініка «CLINIC ZAKARIA» бажає Вам міцного здоров’я!